Жители Калифорнии едва не подняли панику после запуска ракеты-носителя Falcon 9 23 декабря 2017, 18:00 Полина Кузнецова Фото: Ruaridh Stewart, Zuma\TASS Жители Калифорнии, ставшие свидетелями последнего запуска ракеты Falcon 9, перепутали космический аппарат с НЛО. В субботу, 23 декабря, компания Илона Маска Space X запустила свою ракету-носитель с космодрома Вандерберг. Falcon 9 с уже летавшей в космос первой ступенью должен был доставить на орбиту десять спутников связи. Запуск ракеты ужаснул калифорнийцев ...

Одна новость

    Новости

    Уявіть, що наша «Прима» за ціною преміальних сигарет: чим обернеться інновація Мінфіну

    Останніми днями в Україні широкий резонанс серед громадськості і обговорення в експертних колах спричинила ініціатива Міністерства фінансів щодо підвищення ціни на дешеві сигарети. Якщо нова ідея відомства буде реалізована, найбільш бюджетні марки сигарет подорожчають щонайменше на 5 грн: найдешевші зростуть в ціні до майже 27 грн проти нинішніх 18-22 грн. Які наслідки ініціатива Мінфіну може спричинити на ринку, як в Європі вирішують питання підвищення акцизів і що потрібно знати українцям про підвищення ціни на сигарети? Про це та багато іншого ми поспілкувалися з директором з корпоративних і юридичних питань Imperial Tobacco в Центральній Європі, Україні, Молдові та країнах Кавказу Олегом Стрекалем.

    Олеже, днями стало відомо, що Міністерство фінансів погодило законопроект, який, якщо його приймуть, призведе до підвищення цін на найдешевші сигарети до 26-27 грн. Поясніть, що відбувається

    – Перше, що потрібно розуміти, – це не ініціатива Мінфіну, це ініціатива окремих тютюнових компаній, які заангажували окремих чиновників Мінфіну, і ті почали протискати такий законопроект.

    – Якщо я правильно розумію, йдеться про те, що Мінфін має намір додати до акцизу на найдешевші сигарети додаткову ставку оподаткування, яка просто не дасть змогу продавати сигарети дешевше ніж 26-50 грн. В законопроекті це називається «фіскальним механізмом»?

    – Так. Ви маєте рацію. І введення такого фіскального механізму в даній ситуації є інструментом антиконкурентної боротьби. Оскільки, якщо його ввести, ціни в дешевих сегментах рости будуть швидше, на них буде діяти фіскальний механізм, а цін в дорогих і преміальних сегментах цей коефіцієнт взагалі не торкнеться.

    – Це дуже заплутано, читачу, мабуть, буде складно зрозуміти...

    – Наведу приклад дуже простий для розуміння. Сьогодні «компанія ікс» може продавати пачку сигарет з фільтром за 25 грн. При цьому платить всі податки, всі акцизи і навіть заробляє на цьому невелику, але все-таки маржу.

    Нова законодавча ініціатива змусить компанію продавати сигарети за ціною мінімум 26,50 грн за пачку. Різниця в ціні 1,5 грн – це якраз конкурентна перевага «компанії ікс», тому що її собівартість нижча, ніж у конкурентів. Цієї конкурентної переваги компанію хочуть позбавити і штучно підвищити ціну. Через два роки різниця між економічно обґрунтованою ціною продукту «компанії ікс» і мінімальною ціною, встановленою за допомогою фіскального механізму, буде вже 5 грн на пачці. І конкурентні переваги компанії стануть взагалі мізерними.

    При цьому за допомогою фіскального механізму його адепти просто нахабно засовують руку в кишеню споживача, у якого і так небагато грошей, оскільки він курить недорогі сигарети. Але його, крім щорічного підвищення акцизу на сигарети, ще хочуть змусити платити і з цього, так званого, «фіскального коефіцієнта». Тобто двічі залазять в кишеню споживача.
     

    Якщо «коефіцієнт» введуть зараз, через 3-4 роки всі сигарети підтягнуться до ціни преміальних сигарет


    – Зрозуміло, що з такою ініціативою Мінфіну гряде підвищення: найдешевші сигарети коштуватимуть 27 грн (приблизно), а що з іншими марками середнього і преміального сегментів?

    – В тому то й справа, що в перспективі 3-4 років ринок сигарет чекають кардинальні зміни, якщо цей закон все-таки приймуть. Якби цей коефіцієнт почав працювати три роки тому, то сьогодні всі сигарети коштували б мінімум, як пачка преміальних сигарет (39,69, – грн). І не нижче.

    Так само, якщо цей «коефіцієнт» введуть зараз, через 3-4 роки всі сигарети підтягнуться до ціни преміальних сигарет. І ви уявіть, що наша «Прима» продається за тією ж ціною, що і преміальні сигарети. Споживач, звісно ж, вибере більш розкручений бренд. Вийде, що ми взагалі втратимо ринок через таке рішення. Тому що нас змусять продавати сигарети набагато дорожче, ніж ми можемо.

    – З погляду пересічної людини це виглядає доволі сумнівно, адже акциз на сигарети і так постійно зростає, навіщо створювати ще якісь додаткові перекоси?

    – Так, держава щороку підвищує ціну на сигарети шляхом підвищення акцизів, і ми з цим згодні. Це абсолютно нормальна, біла політика. Але якщо буде введений цей додатковий «фіскальний механізм», то податок на дешеві сигарети із фільтром зросте, і виробники будуть змушені підвищити ціни. Фактично вийде цінова дискримінація. Її чітко видно на прикладі сигарет без фільтру: у виробництві вони дешевші, ніж фільтрові, але з «фіскальним механізмом» коштуватимуть для споживача однаково.

    – Постає питання, чи це відповідає законодавству?

    – В тому то й справа... Мінфін фактично порушує Господарський кодекс, порушує основний закон «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами», який регулює нашу галузь, в якому чітко і коротко сказано, що виробники встановлюють максимальні роздрібні ціни. А нас позбавляють права встановлювати ціну, яку ми хочемо і яка економічно обґрунтована.

    Це, в принципі, порушує наші зобов’язання перед Євросоюзом, оскільки встановлення фактично мінімальних цін на сигарети суперечить нормам ЄС. Єврокомісія вже навіть написала листа в наш Мінфін, де чітко позначила, що такі ініціативи суперечать Угоді про асоціацію Україна-ЄС.

    – Але звучать цифри, що ось таке підвищення «мінімалки» на сигарети дасть до 500 млн грн додаткових надходжень до бюджету

    – Потрібно розуміти, що, за великим рахунком, ці цифри взяті «зі стелі». Ніхто не знає, як відреагує ринок. Різке подорожчання в нижньому ціновому сегменті змусить споживача шукати альтернативу на нелегальному ринку.

    «Сірий» ринок у нас, на жаль, нікуди не подівся і приносить вигоду окремим чиновникам

    – Зараз в Україні багато можливостей для того, щоб продавати нелегальний товар. І цей ринок ніхто не втримає. Його ніхто не контролює. Ми можемо припустити, що це «годівниця» для багатьох контролюючих органів, як у нас зазвичай і відбувається.
     

    «Якщо ми візьмемо, грубо кажучи, середню «температуру по лікарні», середня ставка адвалору в Європі становить приблизно 22%»


    – Наразі маємо гнітючу картину. Але все ж є світова практика, той же ЄС. Чи є компромісний вихід із ситуації, при якому зростає збір з сигарет, але залишається конкуренція і градація на ринку тютюнових виробів?

    – Є компромісний варіант, який часто використовують в ЄС. Ми пропонуємо підвищувати надходження в бюджет за рахунок нормального класичного підвищення акцизного податку, причому всіх його компонентів: і специфічної частини, і адвалорної частини. Тут криються додаткові мільярди для держбюджету.

    – Як, на Вашу думку, повинна діяти адвалорна ставка в Україні? Зараз, як я розумію, адвалор (змінна складова акцизу, яка нараховується на ціну сигарет) становить 12% і починає діяти при ціні вище 40 грн, тобто практично не працює.

    – Якщо ми підвищимо адвалор до 20%, тоді адвалорний податок буде платити абсолютно весь ринок, тоді і настане справедливість. Оскільки навіть сигарети без фільтра будуть платити адвалор, – він буде невеликий, але все одно він буде. Підхід однаковий до всіх. Додаткові надходження до бюджету складуть більше 6 млрд грн. А у випадку з «фіскальним механізмом», який пропонує Мінфін, виходить вибірковий підхід.

    – Ви кажете про один підхід, Мінфін про інший, а як, наприклад, це питання регулюють в Євросоюзі?

    – В Європі однозначної картини немає. У європейських країнах, в залежності від особливостей ринку, існує різний підхід. В Італії ставка адвалору становить 50-51%, а в Швеції тільки 1%. Наші конкуренти говорять про Швецію, при цьому вони мовчать про Італію. Але якщо ми візьмемо, грубо кажучи, середню «температуру по лікарні», то середня ставка адвалору в Європі – приблизно 22%.

    – І вона діє на всі цінові категорії?

    – Так. Тобто з 10 умовних гривень платиш 2 грн, з 20 – 4 грн, відповідно. У 2012 році адвалор в Україні був на рівні 25%, а потім його певними діями «злочинна влада» знизила в 2 рази – до 12%, з тих пір нова влада його відмовляється підвищувати.

    Адвалор Мінфін наразі чіпати не планує, але «фіскальним коефіцієнтом» має намір підвищити ціни на дешевий сегмент. Якщо ця ініціатива буде реалізована, чим це загрожує учасникам ринку, які виробляють саме дешевий сегмент тютюнової продукції?

    – За нашими оцінками, будь-яка компанія, яка потрапляє під дію цього коефіцієнта, протягом 3-5 років втрачає 50% своєї частки ринку. Її долю займуть міжнародні концерни. Вони не зупиняться і готові заплатити будь-яку ціну, щоб вижити конкурентів. Потім (після завоювання ринку) вони зможуть робити з цінами, все що захочуть.

    Фіскальний механізм, який зараз намагаються протиснути через Мінфін, це різновид мінімальних цін. У Європі були спроби встановити мінімальні ціни, і було прийнято 6 рішень Європейського суду щодо 6 країн, зокрема, Італії і Франції, де Європейський суд абсолютно чітко, ґрунтуючись на Євродирективі 64, заборонив вводити мінімальні ціни на тютюнові вироби.

    Конкуренти кажуть, що фіскальний механізм це не є мінімальна ціна. Хоча, по суті, він таким і є: якщо ви продаєте продукт хоч на копійку дешевше встановленого мінімуму, то зобов’язані платити акциз на 40% вище.

    – При Мінфіні майже рік збиралася робоча група з питання акцизів на сигарети. Заявляли, що у ній брали участь всі зацікавлені сторони. Чому тоді таке спірне рішення і такий неоднозначний законопроект був затверджений?

    – Це була халтура. Все було зіграно як по нотах. Для участі в робочій групі запросили деякі заангажовані конкурентами організації, наприклад, Асоціацію роздрібної торгівлі, які відразу, з порога, займали позицію конкурентів. Робоча група останні два засідання, де рішення, так би мовити, визрівали, проводила без протоколу. Голосували без протоколу.

    Ми зажадали у Мінфіну надати нам протокол цього голосування, нам його не дали досі. При цьому законопроект пішов до Державної фіскальної служби на оцінку.

    Як можна одним голосуванням, коли сидить 7 осіб, вирішувати долю іноземного інвестора, який в 2017 році увійшов в десятку найбільших платників податків країни? Це була така показуха, я був шокований поведінкою чиновника Мінфіну, який керував робочою групою. Так справи не ведуться. Прийшли наші конкуренти, що займають три чверті ринку, і дружно піднімають руки за те, щоб, фактично, зафіксувати на цьому ринку вигідні для них ціни. А представник держави цьому потурає. Класичний випадок порушення антимонопольного законодавства при сприянні органу держвлади! Ау, АМКУ... Може, тому, до речі, і не вівся протокол голосування – щоб було важче притягти учасників до відповідальності.

    Все ж, наразі закон не прийнятий. Ситуацію можна відіграти назад, як вважаєте?

    – Шанс є! Ми пропонуємо уряду здорову альтернативу, абсолютно чесну і набагато більш грошову! Ми хочемо, і написали лист в АМКУ, до цієї дискусії залучити антимонопольників, щоб вони чітко розібралися в ситуації. Мінфін не запрошував на робочу групу представників АМКУ щодо цих схем, ми хочемо привернути увагу Віце-прем’єра з євроінтеграції: будемо ми дотримуватися зобов’язань перед ЄС чи ні. Є шанси, що не тільки здоровий глузд, а й державницьке мислення у наших державних мужів все ж візьме гору.

    Олексій Степанюк

    Источник: https://zik.ua/news/2018/04/17/uyavit_shcho_nasha_pryma_prodaietsya_za_tsinoyu_premialnyh_sygaret_chym_1306375